Эээ, привет, народ! Ты готов услышать историю, которая пронзит твою душу "закладками" и "порохом"? Слушай, я была обычной школьницей, но в один прекрасный день всё изменилось. Я решила бросить эту скучную школу и погрузиться в мир моделинга. Предупреждаю, будет авантюра!
Бац, зашла в подворотню, там их разборка! Где-то поблизости оружие? Что-то вспомнилось, что мульке эфедрона должно тут быть! Залетела в толпу патлатых хиппи, расслабляющий дымок всё ниже и ниже опускается. Возьми и подзарядись, тыж крутая крошка!
Ах, да! Даже не рассказала, как я купила эту отраву, эээ, я имею в виду "закладки". Ходила по задворкам города, крутила своей "пердёжкой" и нашла своего дилера. Он выглядел, как оруженосец, только вместо пистолета у него была сумочка с наркотой. Я купила свою первую "закладку" и поняла, что это - моя страсть. Балдею от этого чувства безумия, которое они дарят!
А, вот и моя первая съёмка модели! Когда подошла красотка вода, моё сердце забилось сильнее. Я поняла, что это то, чему я по-настоящему хочу посвятить свою жизнь. Сияющие огни фотостудии, мерцающие краски на стенах и я - главная героиня. Да, я забросила все свои занятия и погрузилась в этот безумный мир моды!
Но вернемся к нашим "закладкам". Они стали моими спутниками, моим билетом в мир, полный красок и эйфории. Ведь каждая новая доза позволяет мне увидеть мир более яркими красками, ощущать каждую ноту музыки на теле и понимать, что существуют мгновения, когда ты настоящая звезда! Я и не подозревала, что открытие пакетика с "порохом" так сильно меняет мир.
Но всё это имеет две стороны. Я видела, как люди теряют себя из-за наркотиков. Как они становятся тени самого себя, рассыпаются на кусочки и превращаются в бездомных. А я выбрала свой путь - быть моделью! Это моё призвание, моя страсть, и я не собираюсь отказываться от этой мечты.
| Детали моей истории: | |
|---|---|
| Место действия | Выходила на модельные подиумы со своими "закладками" во всех уголках города. |
| Время | Не знаю, сколько времени я потеряла, но все эти съемки и наркотики превратили мою жизнь в безумный пир. |
| Сопутствующие факторы | Вспоминаю, как я сидела на фотосессии и мой организм требовал новую "закладку". |
И вот я здесь, на пике своей карьеры, волшебный мир моделинга окружает меня своими лазерными огнями, падающими звездами и пылающими сердцами. Каждый клик фотоаппарата, каждое восхищенное "уууу" - это то, ради чего я бросила школу и решила забраться на вершину этой безумной горы.
Но не всё так просто, народ! История таких, как я, далека от сказки. Сколько скрытой боли и тоски сопровождали меня на этом пути. Многие не понимали, почему я оставила школу ради моделинга и "закладок". Но я знала, что это моя жизнь, и я не собираюсь отступать пока не достигну вершины. Они могут унести вашу душу и тело в бездну, оставив вас полностью потерянными. Я выбрала свой путь, но это не значит, что каждый должен идти по нему. Берегите и цените себя, и помните, что у вас всегда есть выбор.
И помните, что вся эта история - всего лишь капля в океане безумия. Всё, что я могу, это рассказать свою историю, чтобы донести до вас важность самооценки и осознания своих мечт. Живите, балдейте и осуществляйте свои самые смелые фантазии, но помните, что всегда должны быть опорные точки и здравый смысл.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.